Історія
1. Розташування
Село Половинкине розташоване в центральній частині Старобільського району на Півночі Луганської області. З заходу його омиває річка Айдар, на сході села знаходиться залізничне полотно, в нашому селі є два ставка. Через центр села проходить траса Н-21 національного значення.
Село розташоване за 6 км від районного центру в м Старобільськ. Загальна площа ради 5764 га, зараз до ради входить один населений пункт – село Половинкине, його населення 2872 особи.
2. Заснування та заселення села
Село Половинкине засноване в ХVІІ ст. кріпаками, які тікали з правобережної України.
За участь у повстанні К.Булавіна населений пункт 1708 року був спалений царськими військами .
Повторне заселення території відбулося в 30 роки ХVІІІ століття військовими Острогозького слобідського полку, селянами та переселенцями з Воронезької губернії. Половинкинська сільська рада була утворена в 1943 році.
3. Походження назви
Існує дві версії походження назви села Половинкине. За першою версією назва села походить від слова «половина», паралельна назва - «Толоківка» походить від слова «толока» - розмішування глини та соломи для обмазування хати.
Інша версія – в селі проживало два заможні чоловіки – Толок І.Ю. та Половинко О.Д. Толоки одними з перших оселилися в цих краях, тому перша назва села - «Толоківка». Під час перепису населення в населених пунктах видавався офіційний документ та печатка, Толоку І.Ю. не вдалося викупити царські документи з печаткою, це вдалося більш заможному селянину Половинко О.Д. З цього часу село офіційно ввійшло в реєстр населених пунктів з назвою Половинкине.
4. Друга Світова війна
У роки Другої світової були на фронті 742 мешканця села,із них 208 – загинули на фронтах війни. Нагороджені орденами та медалями 403 учасники бойових дій . В 30-х — 50-х роках біля села функціонував великий військовий аеродром, який під час другої світової війни використовували як радянські, так і німецькі ВПС. Про ескадрилью винищувачів, що базувалася на цьому аеродромі у 1943 році, український кінорежисер Леонід Биков зняв популярний фільм «В бій ідуть одні „старики“». Прототипом одного з героїв був льотчик 5-го гвардійського винищувального полку Биковський Єген Власович. На 25-ту річницю Перемоги у Другій світовій в центрі села відкрито пам,ятник Герою Радянського Союзу Є.В.Биковському, який загинув смертю хоробрих у повітряному бою під час захисту села. В його честь названо одну з центральних вулиць в селі.
Також на честь загиблих воїнів-односельців у центрі села збудовано пам,ятник.
5. Ескперементально-показове село
У 70-х роках за рішенням Ради Міністрів УРСР Половинкине забудовувалося як експериментально-показове село. Працювали амбулаторія, комбінат побутового обслуговування, торгівельний центр, ресторан, готель, дошкільний заклад, ощадна каса, шість магазинів, школа на майже 500 учнів, будинок культури, бібліотека.
6. Світличний Іван Олексійович
Мовознавець, літературний критик, поет, діяч українського опорного руху. Народився в селі Половинкине Старобільського району Луганської області 20 вересня 1929 року. Після закінчення середньої школи, в 1947 вступив на навчання на українське відділення філологічного факультету Харківського університету. Згодом, після закінчення університету, вступив до аспірантури Інституту літератури ім Т.Г. Шевченка. Навчався у відділі теорії, темою його кандидатської дисертації була теорія художнього образу.
Під час перебування в інституті літератури, опублікував ряд літературознавчих статей в періодичних виданнях. Працював відповідальним секретарем журналу «Радянське літературознавство», завідувачем відділу критики журналу «Дніпро» (1955). Тут і заявив про себе як проникливий, непоступливий і принциповий літературний критик, як людина широкої ерудиції і справжній інтелектуал.
З 1957 р. — молодший науковий працівник Інституту літератури, а з 1963 р. — науковий працівник Інституту філософії АН УРСР. Написав дисертацію з естетики, але не опублікував.
У 1960-х роках Іван Світличний був фактичним організатором культурного та наукового життя творчої молоді.
Уперше Івана Світличного було заарештовано 1 вересня 1965 р. Одночасно з ним тоді було арештовано Опанаса Заливаху, Михайла Косіва, Михайла Гориня, Богдана Гориня та інших. Усіх їх звинувачено за ст. 62, ч.1, КК УРСР: антирадянська агітація і пропаганда. 30 квітня 1966 р. Івана Світличного через брак доказів було випущено.
13 січня 1972 р. Івана Світличного знову було заарештовано. Вирок по звинуваченню в антирадянській пропаганді та агітації, що полягала у виготовленні та поширенні самвидаву, був – сім років таборів суворого режиму та п’ять років заслання.
Роки, проведені у тюрмах та виселках, підірвали здоров’я поета.
У жовтні 1992 року Івана Світличного не стало.
7. Сучасність
Мешканці села пишаються Опорним навчальним закладом «Половинкинська ЗОШ І-ІІІ ступенів», де навчаються понад 200 учнів. В ньому є два комп,ютерні класи з мережею «Інтернет», спортзал та спортивний майданчик.
В селі функціонують: дитячій дошкільний заклад «Малятко», де є чотири вікові групи та виховується 110 діточок не тільки з нашого села, а й з чотирьох навколишніх; стадіон, спортивна секція: легкоатлети, футболісти, волейболісти захищають честь та примножують рекорди. В сільській амбулаторії нещодавно за допомоги фонду МОМ в України та субвенції Половинкинської сільської ради був проведений капітальний ремонт, в ній працюють кабінети лікаря-стоматолога, педіатра, лабораторія, кабінет психологічного розвантаження, є дитячий куточок. Також в селі є аптека; Сільський будинок культури –справжній культурний центр села: в ньому працюють різноманітні гуртки, ансамблі, творчі майстерні під керівництвом заслуженого діяча культури Живага Марії Семенівни; є бібліотека з Інтернет-центром, дві перукарні, є бар, готель, два великих сільгосппідприємства СТОВ «Сільгоспхімія» та ПП «Юран», Сільськогосподарське підприємство «Агродвір», в якому працює 40 працівників, обробляє 1600 га землі 350 пайщиків. Керівництво підприємства приймає активну участь в громадському житті села та всіляко допомагає мешканцям. В селі також є два маслоцехи та цех з обробки граніту, будується Свято-Преображенський храм, участь в будівництві якого приймає вся громада села.
Половинкине – велике та перспективне село, в якому проживає майже 3 тисячі мешканців, багато переселенців. Тут живуть працьовиті, гарні люди, які пишаються своєю малою Батьківщиною.
